І.Карпенко-Карий
Мартин Боруля
Комедія на 2 дії
Режисер-постановник – з.д.м. П. Ільченко
Художник-постановник – О. Татаринов
Композитор – з.а. В. Гданський
Хормейстер – з.а. А. Навроцький
Пластика – Н. Осипенко
Художник по світлу – В. Святненко
Звукорежисер - О.Макарська, О.Чорний
Дійові особи та виконавці:
Мартин Боруля-багатий шляхтич, чиншовик – н.а. В.Коляда, з.а. В.Мазур
Палажка-його дружина – з.а. Т.Горчинська, І.Цареградська, з.а. З.Цесаренко
Марися-їх дочка – Н.Корпан, Л.Красовська, Н.Ярошенко
Степан-їх син канцелярист земського суду – з.а. Н.Задніпровський, В.Зозуля
Гервасій Гуляницький-багатий шляхтич, чиншовик – н.а. О.Шаварський
Микола-його син, парубок – В.Полікарпов, Т.Постніков
Матвій Дульський, чиншовик – з.а. В.Дудник, Є.Свиридюк
Націєвський-регістратор із ратуші – з.а. А.Гнатюк, І.Кадубець, В.Ніколаєнко
Трандалєв-повірений – з.а.Є.Мозговий
Трохим-наймит – з.а. А.Помилуйко
Омелько-наймит – з.а. О.Паламаренко, з.а. П.Панчук, н.а. Є.Шах
Виставу ведуть з. п. к. В.Алименко
Тривалість вистави - 2 год. 30 хв.
В історії кожного театру є п'єси, до яких час від часу звертаються митці різних поколінь. Для Національного театру ім. І. Франка "Мартин Боруля" є знаковою постановкою. Перше її прочитання на нашому кону(1950р.) та виконання головної ролі фундатором театру Гнатом Юрою овіяне театральною легендою. До п'єси зверталися також у 1967 та 1979 роках. Але класика є класикою, і нинішне покоління франківців на чолі з режисером Петром Ільченком та художником Олегом Татариновим пропонують свою оригінальну версію. Автори вистави відкривають у знаній історії гіпертрофовану, абсурдну ситуацію, в якій герой стає бранцем та жертвою власних, непідтверджених реальністю амбіцій. Через яскраві театральні метафори, видовищність, гротеск вистава поступово приводить нас до думки про оманність і навіть трагічність відходу від власного "я" в ім'я ілюзорних ідей зверхності.
"Ідея фікс" Мартина Борулі - отримання дворянства примушує краще зрозуміти самих себе, привести у відповідність власні прагнення та амбіціії.
|
