Шолом-Алейхем
Переклад Миколи Зарудного
Тев`є-Тевель
П'єса Г.Горіна на 2 дії
Режисери-постановники - н. а. С. Данченко, з.д.м. Д.Чирипюк
Сценографія - н. х. Д. Лідер
Художник - М. Глейзер
Музика - М. Глуз
Балетмейстер - н. а. Б.Каменькович
Художник по світлу - з. п. к. В. Лящинський
Асистент режисера - з.а. О.Пєтухов
Звукорежисер - О.Кітель, О.Пліса
Дiйовi особи та виконавцi:
Тев'є - н.а. Б.Ступка
Перчик - Я.Гуревич, н.а. О.Ступка, з.а. А.Тимошенко
Урядник - з.а. В.Дудник, н.а. О.Шаварський
Лейзер-Вольф - з.а. В.Мазур
Голда - з.а. Т.Горчинська
Цейтл - I.Дворянин
Годл - Л.Липчук
Хава - з.а. О.Батько, з.а. I.Капiнос
Степан - н.а. Є.Шах
Менахем - н.а. В.Коляда
Мама Менахема - Н.Омельчук
Мотл - з.а. Н.Заднiпровський, Д.Чернов
Шинкар Войцех - з.а. П.Панчук, Ю.Ребрик
Федір - О.Зубков, I.Кадубець
Ребе - з. а. О.Паламаренко, з.а. О.Пєтухов
Батюшка - з.а. Є.Мозговиц
Дівчина з міста - Н.Осипенко, Н.Перчевська
Погромщики - з.а. О.Паламаренко, з.а. П.Панчук, В.Полiкарпов, з.а. А.Помилуйко, Є.Свиридюк, А.Чумаченко
Учасники народних сцен - артисти хору та балету
Веде виставу: Н.Лапшина
Тривалість вистави - 3 год. 30 хв.

...Тягне свій візок з молоком анатівський молочник Тев'є, розмірковуючи над такими звичними для кожної простої людини проблемами: як навести лад у великій родині, як зробити так, щоб п'ять дочок видати заміж за порядних людей, як заробити побільше грошей, від яких залежить існування.
Різних людей зустрічає герой на своєму шляху, по різному складаються їхні долі. Зустріч з київським студентом Перчиком, якого Тев'є приводить у свою сім'ю, закінчується від'їздом дочки Годл до далекого Сибіру, куди заслано її чоловіка-студента. Старша дочка Цейтл після невдалого сватання за м'ясника Лейзера, виходить за бідного, але рідного по натурі Тев'є кравця Мотла. Хава, найулюбленіша дочка Тев'є, поєднує свою долю з російським хлопцем Федором. І батько, проклинаючи її, знов звертається до єдиного свого порадника - Бога, чекаючи надії на краще. Сподівання розбиваються одне за одним, але Тев'є, великий мрійник з Анатівки, навіть після смерті дружини, тримаючи в обіймах маленьку онуку Голду, оповідає їй про закономірність й логічність життєвого кола.
Ідея бажаного та недосяжного проходить крізь всі події вистави, яка вирішена в трагікомічному жанрі, де крізь сльози лунає сміх, де є місце гумору, дотепності. І, звичайно, музиці, без якої важко уявити життя...

|